4 червня — День памʼяті дітей, чиї голоси навіки обірвала війна…

 У пришкільному таборі Царичанської філії цей день був наповнений особливою тишею. Тишею, в якій ми намагалися почути голоси тих, кого вже немає. Голоси дітей, життя яких обірвали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Разом із вихованцями ми створили «Дзвіночки дитячих голосів» — символи тих, хто вже не може говорити, сміятися, мріяти. У кожному дзвіночку — тепло сердець наших дітей, їхні слова про мир, життя, дружбу та любов.

Ці дзвіночки — не просто вироби з паперу. Це спроба дати голос тим, хто його втратив. Це наше «чуємо» і «пам’ятаємо».

Ми схилили голови у хвилині мовчання. Та в тиші знову і знову звучать ті дитячі голоси — у дзвонах наших дзвіночків, у віршах, у наших серцях.

Мир починається з пам’яті. І ми пам’ятаємо.