Згідно Закону України « Про освіту»,
розділ І, статті 25, 26 керівник навчального закладу:
- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та
протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
- розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за
заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та
приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
- сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає
заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам
освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від
булінгу;
- забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища,
вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної
поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у
системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та
реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних
служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план
заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі
освіти;
- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх
батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення
розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу
(цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та
вживає відповідних заходів реагування;
- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних
послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або
постраждали від булінгу (цькування);
- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та
службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може
розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.
Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з
протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з
питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання
безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він
має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому
жертва булінгу чи ні.
МІЖВІДОМЧИЙ АЛГОРИТМ ВЗАЄМОДІЇ
ЩОДО ПРЕВЕНЦІЇ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)
ПРЕВЕНЦІЯ БУЛІНГУ
(ЦЬКУВАННЯ)
Міністерство освіти і науки України:
· розробляє, вносить зміни до нормативно-правових документів з питань
запобігання та протидії булінгу (цькування);
· спрямовує роботу щодо запобігання та протидії булінгу (цькування) через
розроблені та затверджені:
· план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в
закладах освіти;
· порядок реагування на випадки булінгу (цькування);
· порядок застосування заходів виховного впливу.
Місцеві органи управління освітою
(засновники закладу освіти):
· сприяють створенню безпечного освітнього середовища в закладах освіти;
· сприяють організації та проведенню інформаційно-освітніх заходів у закладах
освіти з метою захисту прав і свобод, формуванню у дітей ціннісних життєвих
навичок та моделей поведінки, протидії булінгу (цькуванню);
· здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання
та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
· здійснюють контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації)
за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань,
статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та
майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
· сприяють організації навчання працівників закладів загальної середньої
освіти щодо запобігання та протидії проявам насильства та булінгу (цькування);
· упроваджують міжнародні програми з протидії та запобігання будь-яким
проявам насильства та булінгу (цькування);
· сприяють утворенню куренів-осередків з національно-патріотичного виховання
(первинних ланок «Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри
«Сокіл» («Джура»)» у закладах загальної середньої освіти та проведення разом з
представниками громадськості заходів з навчання учнів навичок здорового та
безпечного способу життя, запобігання насильству та булінгу (цькуванню).
Заклади
освіти
Керівник закладу освіти:
· сприяє
здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;
· забезпечує
створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від
насильства та булінгу (цькування);
· розробляє,
затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію
булінгу (цькуванню) в закладі освіти.
Соціальний педагог закладу освіти:
· сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури
здорового способу життя, збереженню репродуктивного здоров’я;
· сприяє попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього
процесу;
·
здійснює розробку та проведення
профілактичних, інформаційно-освітніх заходів у закладах освіти з метою захисту
прав і свобод, формування у дітей ціннісних життєвих навичок та моделей
поведінки;
·
інформує учасників освітнього процесу
щодо контактних даних національної поліції, психологів, медиків, «гарячих
ліній», куди вони можуть звертатися, якщо вони стали жертвами або свідками булінгу.
Практичний
психолог закладу освіти:
·
здійснює реалізацію розвивальних,
профілактичних, просвітницьких, корекційних програм;
· сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки
в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя;
· сприяє попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед
здобувачів освіти.
Педагогічні
працівники закладу освіти зобов’язані:
·
сприяти розвитку здібностей
здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне
і психічне здоров’я.
Педагогічні
працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу зобов’язані:
·
захищати здобувачів освіти під час
освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства,
приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою.
Національна
поліція України
Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції
України:
·
здійснюють профілактичну діяльність,
спрямовану на запобігання вчиненню дітьми кримінальних і адміністративних правопорушень,
виявлення причин і умов, які цьому сприяють, вживають в межах своєї компетенції
заходи для їх усунення;
·
планують і реалізують профілактичні
заходи у дитячому середовищі щодо попередження негативних явищ серед дітей;
·
беруть участь у профілактичних
заходах щодо запобігання дитячій бездоглядності та правопорушенням серед дітей;
·
здійснюють інформування
громадськості, зокрема батьків та осіб, які їх замінюють, щодо настання
кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування);
·
організовують проведення окремої
наради із запрошенням фахівців соціальних служб, охорони здоров'я, освіти,
прокуратури, громадських та інших організацій щодо обговорення та визначення
напрямів профілактики вчинення дітьми нанесення самоушкоджень, які постраждали
від булінгу;
·
залучають представників громадських
об’єднань (дитячих / молодіжних громадських організацій / об’єднань), до
проведення спільних інформаційно-профілактичних заходів до відзначення Дня
боротьби з цькуванням (Міжнародний день протидії булінгу);
·
проводять зустрічі з батьками та
вчителями для розробки механізму боротьби з булінгом, виявлення та запобігання
його на ранніх етапах;
·
інформують учасників освітнього
процесу щодо контактних даних ювенальних поліцейських, психологів, «гарячих
ліній», куди вони можуть звертатись для отримання консультації, якщо вони стали
жертвами або свідками булінгу.
Міністерство соціальної політики України:
· формує політику щодо надання послуги соціальної профілактики.
Державна служба України у справах дітей
· впроваджує профілактичні заходи щодо протидії булінгу (цькуванню) в
закладах освіти, а також заходи, спрямовані на розвиток у підлітків життєвих
навичок.
Центри надання соціальних послуг / центри соціальних служб:
· надають послугу соціальної профілактики.
Громадські
об’єднання (за згодою):
·
беруть участь у навчанні працівників
закладів загальної середньої освіти щодо методів запобігання та протидії
проявам насильства та булінгу (цькування).
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)
Суб’єктами реагування у
разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти
є:
· служба
освітнього омбудсмена;
· органи
місцевого самоврядування;
· засновник
(засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
· керівники
та інші працівники закладів освіти;
· служби
у справах дітей;
· центри
соціальних служб;
· територіальні
органи (підрозділи) Національної поліції України.
Служба освітнього омбудсмена має право:
· аналізувати дотримання законодавства стосовно учасників освітнього процесу,
які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг
(цькування);
· здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі
освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку
педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та
засновника закладу освіти;
· аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг
здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками
або вчинили булінг (цькування).
Місцеві
органи управління освітою (засновники закладу освіти):
· розглядають скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування)
за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб
та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
· сприяють та вживають заходів для надання соціальних та
психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг
(цькування), стали його свідками або постраждали від булінг.
Заклади освіти
Керівник закладу освіти у разі отримання заяви
або повідомлення про випадок булінгу (цькування):
· невідкладно
у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган
(підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших
законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка
стала стороною булінгу (цькування);
· розглядає
заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків,
законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення
розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу
(цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви
або повідомлення для прийняття рішення за результатами проведеного
розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
· за
потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання
екстреної медичної допомоги;
· повідомляє
службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту
малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування),
з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття
заходів для усунення таких причин;
· повідомляє
центр соціальних служб з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу
(цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи,
забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг на рівні
громади;
· забезпечує
виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг
здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від
булінгу (цькування).
Соціальний педагог закладу освіти:
· бере участь у наданні допомоги постраждалим від насильства та іншим
сторонам булінгу;
· сприяє захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм
насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо.
Практичний
психолог закладу освіти:
·
здійснює роботу з постраждалими від
насильства дітьми;
·
формує небайдужого ставлення
здобувачів освіти до постраждалих дітей.
Педагогічні
працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу зобов’язані:
·
повідомляти керівництво закладу
освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних,
інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були
особисто або інформацію про які отримали від інших осіб;
· вживати невідкладні заходи для припинення небезпечного впливу;
· за потреби надавати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної
(швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
· звертатися (за потреби) до територіальних органів (підрозділів)
Національної поліції України.
Громадський нагляд (контроль) у сфері
освіти мають право:
·
проводити моніторинг та оприлюднювати
результати, зокрема, щодо випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та
заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його
засновником.
Міністерство соціальної політики України забезпечує:
·
формування політики в напрямі надання
соціальних послуг та проведення соціальної роботи.
Державна служба України у справах
дітей
·
здійснює координацію заходів та
інформаційне забезпечення служб у справах дітей щодо забезпечення безпеки
дітей, стосовно яких надійшла інформація про жорстоке поводження з ними або
загрозу їхньому життю чи здоров’ю.
Національна
соціальна сервісна служба України
·
здійснює заходи з державного нагляду
(контролю) за якістю надання соціальних послуг.
Служба
у справах дітей здійснює забезпечення безпеки дітей,
стосовно яких надійшла інформація про жорстоке поводження з ними або загрозу
їхньому життю чи здоров’ю, шляхом:
· невідкладного проведення оцінки рівня безпеки дитини спільно з
уповноваженим підрозділом територіального органу Національної поліції, який діє
у межах своїх повноважень, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем
соціальних послуг, представником закладу охорони здоров’я, у разі необхідності
із залученням інших фахівців;
· вжиття в разі необхідності заходів щодо організації надання дитині
необхідної медичної допомоги, її тимчасового влаштування;
· вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої
особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели
до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин.
Центр
надання соціальних послуг / Центр соціальних служб:
· здійснює оцінку потреб сторін булінгу (цькування), визначає соціальні
послуги та методи соціальної роботи, забезпечує психологічну підтримку та
надання соціальних послуг;
· надає соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних
послуг з урахуванням виявлених потреб сторін булінгу
Національна
поліція України
Підрозділи
ювенальної превенції Національної поліції України:
·
розглядають усні та письмові заяви
(скарги, повідомлення) про випадки цькування;
·
перевіряють достовірність отриманої
інформації, встановлюють рівень загрози для жертви та інших учасників;
·
вживають заходи для запобігання і припинення
стосовно дитини будь-яких протиправних діянь;
·
виявляють можливих учасників булінгу
(цькування), збирають відповідні матеріали. За необхідності - оформляють
матеріали про адміністративне правопорушення;
·
взаємодіють з іншими підрозділами
НПУ, органами державної влади та місцевого самоврядування з питань забезпечення
прав та законних інтересів дітей.
СУПРОВІД СТОРІН
БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) З МЕТОЮ ВИХОВНОГО ВПЛИВУ
Під
час освітнього процесу щодо сторін булінгу (цькування) застосовуються заходи
виховного впливу - це заходи, які та забезпечують корекцію поведінки сторін
булінгу (цькування), зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів
поведінки у міжособистісних стосунках.
Заходи
виховного впливу реалізуються:
·
педагогічними працівниками закладу
освіти;
·
фахівцями служби у справах дітей;
·
фахівцями центру надання соціальних
послуг / центру соціальних служб;
·
залученням необхідних фахівців із
надання правової, психологічної, соціальної та іншої допомоги;
·
територіальними органами
(підрозділів) Національної поліції України;
·
іншими суб’єктами реагування на
випадки булінгу (цькування).
Заклади освіти:
Практичний психолог
та соціальний педагог здійснюють психологічний та соціально-педагогічний супровід
застосування заходів виховного впливу у групі (класі), в якій (якому)
стався випадок булінгу (цькування), зокрема:
· діагностику
рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;
· розробку
програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням
батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
· розробку
корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням
батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи;
· консультативну
допомогу всім учасникам освітнього процесу.
· У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога в закладі
освіти супровід застосування заходів
виховного впливу у групі (класі), в якій (якому) стався випадок булінгу
(цькування), здійснюють працівники служби у справах дітей та центру
соціальних служб у випадку їх наявності на території громади.
Національна поліція України
Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України:
· здійснюють індивідуально-профілактичну роботу та супроводження в частині
недопущення подібних випадків у подальшому.
Алгоритм дій педагогів щодо виявлення та запобігання домашньому насильству
Огляд
і розбір нормативних документів
Запобігання
та протидія домашньому насильству визначено одним із ключових напрямів виховної
роботи у закладах освіти у 2023/2024 навчальному році. І це негативне
явище дійсно потребує підвищеної уваги освітян, адже через наслідки війни
проблема непорозумінь та негараздів в українських сім’ях значно загострилась.
Тож аби допомогти педагогам вчасно розпізнати факти домашнього насильства, що
сталися з учнями, та розробити систему превентивних заходів, наша команда
підготувала огляд наказу МОН від 02.10.2018 №1047, яким
затверджено методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки
домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та
службами.
А
ще ми запрошуємо вас долучитись до Всеукраїнської
інтернет-конференції «Організація виховного процесу: шляхи та ідеї», під час якої
ми поговоримо про принципи та підходи в організації роботи у новому навчальному
році.
Види
домашнього насильства та ознаки виявлення випадків
Ефективність
роботи з запобігання та протидії домашнього насильства багато у чому залежить
від педагогічних працівників закладу освіти. Адже саме завдяки спостережливості
вчителів за поведінкою та настроєм дітей й уважному ставленню до їхніх батьків
можна вчасно помітити симптоми неблагополуччя в сім'ях та уникнути негативних
наслідків.
Тож
на які ознаки та фактори слід звертати увагу? У
Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено
такі види діянь, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання:
Психологічне
насильство
Ця
форма домашнього насильства включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо
третіх осіб, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, які
викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх
осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали
шкоди психічному здоров’ю.
МОН
рекомендує педагогам звертати увагу на учнів, які різко змінюють свою поведінку
та контрастну, та мають такі ознаки:
- замкнутість,
тривожність, страх або навпаки демонстрація повної відсутності страху,
ризикована, зухвала поведінка;
неврівноважена поведінка; - агресивність,
напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
- уповільнене
мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку
(наприклад, невміння читати, писати, рахувати);
- синдром
«маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);
- уникання
однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;
- занижене
самооцінювання, наявність почуття провини;
- швидка
стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;
- демонстрація
страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти
додому;
- схильність
до «мандрів», бродяжництва;
- депресивні
розлади;
- спроби
самогубства;
- вживання
алкоголю, наркотичних речовин;
- наявність
стресоподібних розладів психіки, психосоматичних хвороб;
- прояви
насильства чи жорстокого поводження стосовно тварин чи інших живих істот;
- приналежність
батьків інших законних представників до деструктивних релігійних сект;
- інші прояви
поведінки чи емоційних реакцій, що не відповідають віковим нормам розвитку
дитини.
Фізичне
насильство
Ця
форма домашнього насильства включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання,
шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв,
мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в
небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя
стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького
характеру.
Ознаками
фізичного насильства над дитиною можуть бути:
розповідь
дитини, що члени сім’і застосовують до неї або іншої дитини фізичне насильство,
погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (інтернатний
заклад, лікарня, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку
домашніх тварин;
- намагання
дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова зняти одяг для
медичного обстеження або переодягатися в присутності інших дітей; носити
одяг, що не відповідає сезону);
- зміщення
суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;
- синці на
щоках, очах, губах, вухах, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо;
- рвані рани
і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;
- травми ока
(крововиливи, відшарування сітківки тощо);
- забиті
місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета
(наприклад, пряжки ременя, лозини);
- скарги
дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів
сечовивідних і статевих систем;
- рани і
синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині
та грудях одночасно);
- сліди від
укусів;
- опіки та
інші незвичні для віку дитини фізичні (видимі та невидимі) травми.
Економічне
насильство
Ця
форма домашнього насильства включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу,
іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення
без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з
лікування чи реабілітації, примушування до праці, заборону навчатися та інші
правопорушення економічного характеру.
Педагогам
слід звертати увагу на учнів, які мають такі ознаки:
- постійне
голодування через нестачу їжі;
- вага дитини
в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенням медичного
працівника);
- пропуски
занять, часті запізнення до школи;
- брудний
одяг, одягання не за погодою;
- втомлений і
хворобливий вигляд;
- нестача
необхідного медичного лікування, неліковані зуби;
- залишення
дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які
перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння);
- залишення
дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у
помешканні, так і на вулиці, в тому числі зі сторонніми особами;
- відсутність
іграшок, книжок, розваг тощо;
- антисанітарні
умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна
рвана та брудна), засобів гігієни;
- нігті,
волосся у дитини нестрижені та брудні;
- наявність
постійних інфекцій, спричинених браком гігієни;
- залучення
дитини до трудової діяльності (з порушенням чинного законодавства);
- жебракування,
втікання з дому;
- відставання
дитини в розвитку фізичному, емоційному, розвитку дрібної моторики,
пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного
спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності тощо.
Сексуальне
насильство
Ця
форма домашнього насильства включає будь-які діяння сексуального характеру,
вчинені стосовно дитини незалежно від її згоди або в її присутності,
примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші
правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи.
Ознаками
сексуального насильства над дитиною можуть бути:
- знання
термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;
- захворювання,
що передаються статевим шляхом;
- синдром
«брудного тіла»;
- уникнення
контактів із ровесниками чи дорослими, зокрема й з родинного кола чи
друзів сім'ї;
- дитяча або
підліткова проституція;
- рання
вагітність;
- вчинення
сексуальних злочинів;
- сексуальні
домагання до дітей, підлітків, дорослих;
- нерозбірлива
або непритаманна віку дитини сексуальна поведінка;
- створення
та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок
та ляльок;
- відмова від
гігієнічного догляду за собою;
- нашарування
великої кількості одягу на тілі або використання одягу, який максимально
приховує тіло;
- страх або агресивна
реакція щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;
- синці на
внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, сліди від укусів.
Спостереження
за батьками учнів
Аби
запобігти домашньому насильству педагогічним працівникам слід звертати увагу та
аналізувати поведінку батьків. Зокрема про ймовірність виникнення ризиків для
життя, здоров'я та розвитку дитини можна віднести ситуації, коли її законні
представники:
- не
цікавляться освітньою діяльністю учня (не відвідують батьківських зборів,
не контактують з вчителями);
- під час
відвідування закладу освіти перебувають у стані алкогольного сп’яніння або
під дією наркотичних речовин;
наявні факти надмірного вживання алкоголю, наркотичних речовин, схильності до азартних ігор та відвідування ігрових клубів; - систематично
проявляють агресивну поведінку до працівників закладу освіти, батьків
інших дітей;
- ігнорують
рекомендації працівників закладу освіти щодо виховання дитини, що
призводить або може призвести до затримки її розвитку, погіршення емоційного
стану, здоров'я, соціальної ізоляції та інших несприятливих наслідків;
не дотримуються санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки; - мають
ознаки пригніченого психоемоційного стану, розладів психічного здоров'я,
суїцидальної поведінки;
не забезпечують необхідного медичного догляду за дитиною; - жорстоко
поводяться з членами сім'ї чи домашніми тваринами;
- допускають
перебування у помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, схильних до
вживання алкоголю, наркотичних речовин;
- не
забезпечують дитину кишеньковими коштами;
- перекладають
догляд за молодшими дітьми на інших.
Дії
педагогічного колективу для профілактики та у разі виявлення ознак домашнього
насильства
Організація
роботи закладу освіти у цьому напрямі здійснюється відповідно до Порядку
взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії
домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого Постановою
КМУ від 22.08.2018 № 658.
Система
шкільних заходів у сфері запобігання та протидії насильству має включати:
1.
Призначення уповноваженого працівника закладу освіти для здійснення
невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства та/або
отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб.
2.
Проведення інформаційно-просвітницьких заходів з учасниками освітнього процесу
з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно
дітей та за участю дітей. Особливу увагу слід приділяти формуванню небайдужого
ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного
інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі,
повідомлення про такі випадки до відповідних кол-центрів.
3. Соціально-психологічний
супровід постраждалих.
4. Розміщення
на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті контактної інформації
уповноваженої особи закладу, організацій та установ, служб підтримки
постраждалих осіб, до яких слід звернутися y випадку домашнього насильства,
зокрема:
- Національна
поліція за номером 102;
- Урядовий
контактний центр 15-47. Тут цілодобово надаються інформаційні,
психологічні та юридичні консультації людям, які постраждали від
домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно
дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства;
- національна
«гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею
людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий
номер з мобільного).
5.
Взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та
протидії домашньому насильству.
У
разі виявлення ознак чи факторів, що вказують на домашнє насильство, складні
життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення,
кожний працівник школи має передати інформацію про такого учня уповноваженій
особі закладу освіти (у разі її відсутності - безпосередньо директору школи чи
його заступнику).
Уповноважена
особа має зустрітися з цією дитиною, встановити з нею довірливий контакт
і надати емоційну підтримку. Якщо учень підтвердив факт жорстокого поводження
чи насильства щодо нього, уповноваженій особі необхідно, дотримуючись принципу
конфіденційності, провести таку роботу:
- забезпечити
надання медичної допомоги (у разі потреби);
- з'ясувати
терміни подій, які відбулися з дитиною, та за можливості отримати їхній
опис;
- протягом
доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти проінформувати
уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах
дітей (якщо постраждала особа та/або кривдник є неповнолітньою особою);
- зафіксувати
відповідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення)
про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (закладу
освіти) за формою згідно з додатком 3 до Порядку;
- повідомити
працівників психологічної служби закладу освіти, які за потреби мають
скласти план корекційної роботи, здійснити соціально-педагогічний супровід
дитини чи направити її до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога
тощо).
Домашнє
насильство – це вкрай небезпечне явище, яке має тривалі негативні наслідки.
Травмування дитячої психіки може призвести до того, що у дорослому житті дитина
може стати агресором у вже у своїй родині та вважати цю модель поведінки
нормою. Тож на педагогів покладається виконання особливої місії - налагодження
комфортної взаємодії з учасниками освітнього процесу та перетворення закладу
освіти на острівець стабільності та емоційної безпеки.
